ST. наступна частина історії
Телефон задзвонив о п’ятій ранку — різко, невчасно, наче хтось стукав у тишу березневого світанку. Я вже не спала: сиділа в старому кріслі-гойдалці біля вікна й дивилась, як над засніженими полями повзе тьмаве світло. У мої шістдесят три сон давно перестав бути суцільною ковдрою — він рветься клаптями, лишаючи між ними порожнечу. На екрані висвітився […]
Continue Reading